Блог Закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів селища Зелений Гай : Шкільний психолог

ІІ.ПРОЕКТИВНИЙ ТЕСТ ОСОбИСТИХ

СТАВЛЕНЬ, СОЦІАЛЬНИХ ЕМОЦІЙ

І ЦІННІСНИХ ОРІЄНТАЦІЙ «бУДИНОЧКИ»

Методичною основою тесту є колірноасоціатівний експеримент, відомий за тестом ставлень Еткінда. Тест розроблений О. Орєховою і дозволяє провести діагностику емоційної сфери дитини, а саме дослідити вищі емоції соціального генезу, особистісні переваги і діяльнісні орієнтації, що робить його особливо цінним із точки зору емоційного ставлення дитини до школи.

Матеріали: аркуш відповідей, вісім кольорових олівців: синій, червоний, жовтий, зелений, фіолетовий, сірий, коричневий, чорний. Олівці мають бути однаковими, забарвлені в кольори, відповідні грифелю.

Дослідження краще проводити з групою першокласників — 10—15 осіб, дітей бажано розсадити поодинці. Якщо є можливість, можна залучити для допомоги старшокласників, заздалегідь їх проінструктувавши. Допомога вчителя та його присутність виключається, оскільки йдеться про ставлення дітей до шкільного життя, зокрема і до вчителя.

Процедура дослідження складається з трьох завдань, які передбачають розфарбовування, і триває близько 20 хвилин.

Психолог. Сьогодні ми займатимемося розфарбовуванням. Знайдіть у своєму аркуші завдання 1. Це доріжка з восьми прямокутників. Виберіть той олівець, який вам подобається найбільше, і розфарбуйте перший прямокутник. Відкладіть цей олівець убік. Погляньте на олівці, що залишилися. Який із них вам найбільше подобається? Розфарбуйте ним другий прямокутник. Відкладіть олівець убік і т. д.

Знайдіть завдання 2. Перед вами будиночки, їх ціла вулиця. У них живуть наші відчуття. Я називатиму відчуття, а ви доберіть до них відповідний колір і розфарбуйте. Олівці відкладати не треба. Можна розфарбовувати тим кольором, який, на вашу думку, підходить. Будиночків багато, їхні господарі можуть відрізнятися або бути схожими, а отже, і колір може бути схожим.

Список слів: щастя, горе, справедливість, образа, дружба, сварка, доброта, злість, нудьга, захоплення.

Якщо дітям незрозуміло, що означає слово, потрібно його пояснити, використовуючи дієслівні предикати і прислівники.

Знайдіть завдання 3. У цих будиночках ми робимо щось особливе, і мешканці в них — незвичайні. У першому будиночку живе твоя душа. Який колір їй личить? Розфарбуйте.

Позначення будиночків:

• № 2 — твій настрій, коли ти йдеш до школи;

• № 3 — твій настрій на уроці читання;

• № 4 — твій настрій на уроці письма;

• № 5 — твій настрій на уроці математики;

• № 6 — твій настрій, коли ти розмовляєш з учителем;

• № 7 — твій настрій, коли ти спілкуєшся зі своїми однокласниками;

• № 8 — твій настрій, коли ти вдома;

• № 9 — твій настрій, коли ти робиш уроки;

• № 10 — придумайте самі, хто живе і що робить у цьому будиночку; коли ви закінчите його розфарбовувати, тихенько на вушко скажіть мені, хто там живе і що він робить (на аркуші відповідей зробіть відповідну позначку).

Методика дає психотерапевтичний ефект, який досягається самим використанням кольору, можливістю відреагування негативних і позитивних емоцій, крім того, емоційний ряд закінчується в мажорному тоні (захоплення, власний вибір).

Процедура обробки починається із завдання 1. Обчислюється вегетативний коефіцієнт за формулою:

ВК= (18 – місце червоного кольору – місце синього кольору) / (18 – місце синього кольору – місце зеленого кольору).

Вегетативний коефіцієнт характеризує енергетичний баланс організму — його здатність до енерговитрат або тенденцію до заощадження енергії.

Енергетичний показник

0 — 0,5 — хронічна перевтома, виснаження, низька працездатність. Навантаження дитині не до снаги.

0,51 — 0,91 — компенсована втома. Самовідновлення оптимальної працездатності відбувається за рахунок періодичного зниження активності. Необхідна оптимізація робочого ритму, режиму праці й відпочинку.

0,92 — 1,9 — оптимальна працездатність. Дитина вирізняється бадьорістю, здоровою активністю, готовністю до енерговитрат. Навантаження відповідають можливостям. Спосіб життя дозволяє відновлювати витрачену енергію.

Понад 2,0 — перезбудження. Частіше є результатом роботи дитини на межі своїх можливостей, що призводить до швидкого виснаження. Потрібна нормалізація темпу діяльності, режиму праці й відпочинку, а інколи і зниження навантаження.

Завдання 2 і 3 розшифровують емоційну сферу першокласника і орієнтують дослідника в імовірних проблемах адаптації.

Завдання 2 характеризує сферу соціальних емоцій. Тут треба оцінити рівень диференціації емоцій — у нормі позитивні почуття дитина розфарбовує основними кольорами, негативні — коричневим і чорним. Слабка чи недостатня диференціація вказує на деформацію в тих чи інших блоках особистісних ставлень:

• щастя — горе — блок базового комфорту;

• справедливість — образа — блок особистісного зростання;

• дружба — сварка — блок міжособистісної взаємодії;

• доброта — злість — блок потенційної агресії;

• нудьга — захоплення — блок пізнання.

За наявності інверсії колірного градусника (основні кольори посідають останні місця) у дітей часто спостерігається недостатня диференціація соціальних емоцій — наприклад, і щастя, і сварка можуть бути позначені одним і тим самим червоним кольором. У цьому випадку треба звернути увагу, як дитина розфарбовує парні категорії та наскільки далеко стоять пари в колірному виборі.

Актуальність переживання дитиною того або іншого відчуття вказує на його місце в колірному градуснику (завдання 1).

У завданні 3 відображено емоційне ставлення дитини до себе, шкільної діяльності, вчителя й однокласників. Зрозуміло, що за наявності проблем у якійсь сфері першокласник розфарбовує саме ці будиночки коричневим або чорним кольором. Доцільно виділити ряди об’єктів, які дитина позначила однаковим кольором. Наприклад, школа — щастя — захоплення або домашні завдання — горе — нудьга. Ланцюжки асоціацій досить прозорі для розуміння емоційного ставлення дитини до школи. Діти зі слабкою диференціацією емоцій найімовірніше будуть амбівалентними і в емоційній оцінці видів діяльності. За результатами завдання 3 можна виділити три групи дітей:

• з позитивним ставленням до школи; • з амбівалентним; • з негативним.

Слід зазначити, що при занизьких або зависоких показниках ВК, сумнівах у чистоті дослідження методику можна продублювати за тією самою схемою, але індивідуально, зі стандартними картками з тесту Люшера.

МЕТОДИКА «ШКОЛА ЗВІРІВ»

Для багатьох дітей процес адаптації до школи є складним випробуванням. Малюк стикається з низкою проблем, яких не може вирішити сам. У результаті у нього можуть виникнути шкільні неврози. Рання діагностика, корекція і профілактика шкільних неврозів залишається актуальною і надзвичайно важливою проблемою.

При діагностиці цього явища психолог перш за все стикається з різними формами неадекватного психологічного захисту. Оскільки психологічний захист формується на неусвідомленому рівні, дослідження його механізмів може проводитися за допомогою проективних методик. Одна з них — «Школа звірів» (автори Н. В’юнова, К. Гайдар). Вона дає змогу виявити шкільні неврози на початковій стадії розвитку, з’ясувати причини і способи корекції. Невизначеність стимульного матеріалу, атмосфера доброзичливості і відсутність оціночних суджень дозволяють дитині розкритися найглибше. До того ж малювання для молодших школярів є звичною і цікавою справою. Аналіз намальованого дає змогу зробити деякі припущення про ті труднощі, які виникли у дітей під час навчальної діяльності.

Проте ця методика може застосовуватися не лише на етапі адаптації до школи, але й у старшому віці — при діагностиці причин труднощів учнів на різних уроках, у навчальній діяльності і в спілкуванні з однокласниками, вчителями.

Діагностика може проводитися як у груповій, так і в індивідуальній формі.

Матеріали: аркуш паперу, кольорові олівці.

Попередня підготовка

Психолог. Зараз ми з вами помандруємо у чарівний ліс. Сядьте зручно, розслабтеся, заплющте очі. Уявіть, що ми опинилися на сонячній лісовій галявині. Послухайте, як шумить листя над головою, м’яка трава торкається ваших ніг. На галявині ви бачите «Школу звірів». Погляньте довкола. Які звірі вчаться в цій школі? А який звір — учитель? Чим займаються учні? А якою твариною є ви? Що при цьому відчуваєте? Проживіть ці відчуття в собі. Ви можете побути ще деякий час у «Школі звірів», поки я рахуватиму до 10, а потім розплющте очі.

Ви побували у «Школі звірів». Тепер візьміть олівці й папір і спробуйте намалювати те, що бачили.

Погляньте уважно на свій малюнок і знайдіть ту тварину, якою могли б бути ви. Поряд із нею поставте «х» або букву Я.

Інтерпретація

Розміщення малюнка на аркуші. Ближче до верхнього краю аркуша — трактується як висока самооцінка, як невдоволеність своїм статусом у колективі, недостатність визнання.

Положення малюнка в нижній частині — невпевненість у собі, низька самооцінка.

Контури фігур. Аналізуються за наявністю або відсутністю виступів (наприклад, щитів, панцирів, голок), чіткістю промальовуваних і затемнених ліній, що означає захист від оточення. Агресивна — якщо виконана в гострих кутах; зі страхом або тривогою — якщо присутнє затемнення контурної лінії; з побоюванням, підозрілістю — якщо поставлені щити, завіси.

Натиск. При оцінці ліній необхідно звернути увагу на натиск. Стабільність натиску свідчить про стійкість, слабкий натиск — про прояв тривожності, дуже сильний — про напруженість. На тривожність може вказувати розірваність ліній, обведення, сліди стирання.

Наявність деталей, що відповідають органам чуттів, — очі, вуха, рот. Відсутність очей свідчить про неприйняття інформації, зображення вух (тим більше великих і детально промальованих) указує на зацікавленість в інформації, особливо у тій, яка стосується думки інших про себе. Розтулений, заштрихований рот — легкість виникнення страхів.

Зуби — ознака вербальної агресії.

Аналіз якості і взаємодії персонажів показує особливості комунікативних стосунків. Велика кількість героїв, які вступають у різні стосунки один з одним (грають, зображені в навчальній діяльності тощо), і відсутність ліній між ними свідчить про сприятливі взаємини з однокласниками. В іншому випадку можна припускати труднощі в побудові контактів з іншими учнями.

Характер стосунків між твариною-вчителем і твариною, яка зображає дитину. Необхідно з’ясувати, чи немає протиставлення між ними. Як розташовані фігури вчителя й учня стосовно один одного?

Зображення навчальної діяльності. У разі відсутності зображення навчальної діяльності можна припустити, що школа приваблює дитину позанавчальною стороною. Якщо ж немає учнів, учителя, навчальної або ігрової діяльності, малюнок не зображує школу тварин або людей, то можна зробити припущення, що у дитини не сформувалася позиція учня, вона не усвідомлює своєї позиції як школяра.

Колірна гама. Яскраві, життєрадісні тони вказують на сприятливий емоційний стан дитини у школі. Похмурі тони можуть свідчити про неблагополуччя і пригнічений стан.

І. Адаптація дітей-першокласників до навчання в школі

Учень - це не посудина, яку потрібно заповнити,

учень - смолоскип, який треба запалити.

Початок навчання в школі - один з найбільш складних і відповідальних моментів в житті дітей як в соціально - психологічному, так і у фізіологічному плані. Проблема підготовки учнів до життя в новому соціально економічному і культурному просторі знаходить особливу актуальність в зв'язку виникаючими питаннями про ефективність початкового етапу навчання. Тому виникає питання, якою мірою здатна виступаюча до школи дитина вчитися без утруднень? Дитина, що не досягла необхідного рівня розвитку, не звиклий до шкільного життя в період адаптації стикається в школі з масою труднощів і невдач, що може мати негативні наслідки. У зв'язку з цим виникла необхідність перегляду роботи з питань спадкоємності між ланками, систематизувати і шукати причини, намітити шляхи рішення проблеми адаптації першокласників.

Причини дезадаптації:

1.Відсутність позитивної установки дошкільного життя (батьки залякують школою).

2.Не сформованість продуктивних форм спілкування з ровесниками (комунікативні труднощі).

3.Незнання вчителем індивідуально-психологічних особливостей дитини, авторитарний характер педагогічної діяльності вчителя.

4.Невідповідність режиму, методів виховання і в школі.

5.Недостатній інтелектуальний розвиток дитини, відсутність допомоги з боку батьків і вчителя.

Ознаки дезадаптації : підвищена стомлюваність, дратівливість, спалахи гніву, замкнутість, погана успішність, агресивність або, навпаки, надмірна соромливість, підвищена тривожність, низька самооцінка.
Прояви дезадаптації: відставання від програми; швидка втомлюваність; недисциплінованість; невміння будувати відносини з однолітками та дорослими; підвищена тривожність, плаксивість; глибокий спад працездатності наприкінці дня; неадекватна поведінка; неуспішність у навчанні.

При перших ознаках дезадаптації необхідно проводити роботу з батьками про труднощі дитини. Тільки безумовне сприймання дитини батьками, розуміння та підтримка в складних ситуаціях створюють відчуття захищеності, внутрішнього комфорту дитини.

Головна роль в створенні сприятливого клімату в класі належить вчителю. Йому необхідно постійно працювати над підвищенням рівня учбової мотивації, створюючи дитині ситуації успіху на уроці, під час зміни, в позашкільній діяльності, в спілкуванні з однокласникам.

Блог Закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів селища Зелений Гай

Шкільний психолог

І ЦІННІСНИХ ОРІЄНТАЦІЙ «бУДИНОЧКИ»

МЕТОДИКА «ШКОЛА ЗВІРІВ»

Рекомендації вчителям щодо успішної адаптації учнів 1 класів:

Повідомити про порушення